ВІК: 52 роки

МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ: м. Чортків, Тернопільська область

СЛУЖИВ: доброволець з батальйону «Айдар». Капітан запасу Радянської Армії, служив в Яворові. Це його третя війна. Належить до організації «Українська народна самооборона». Власне, є одним із організаторів «УНС», яка була створена 19 серпня 1991 року.

ЙОГО ІСТОРІЯ:

Як один із організаторів та засновників «Української народної самооборони»  воював в 1991 році в Придністров’ї, в 1992-1993 рр. в Грузії під час грузинсько-абхазького конфлікту. «Ніколи не думав, що доведеться воювати в України. Прийшлось...»

На східний фронт вирушив в ніч з 29 на 30 липня.

Із своїм підрозділом «УНС» супроводжував машину з дороговартісними медикаментами, які зібрали волонтери Волині. Вантаж потрібно було доставити в катакомби Луганського аеропорту. Везли з Рівненщини важкими шляхами в Сватове, далі в Сєвєродонецьк, далі в Щастя. Там долучилися до батальйону «Айдар», отримали зброю й вирушили до Луганська. В першому бою протистояли елітному  російського спецзагону «Гурза». Проти тренованих й суперозброєних  терористів  наші добровольці воювали з напівпримітивною зброєю. «Та роки тренувань й Боже проведіння  допомогли. Перший бій був успішний. Далі бої були різні. Коли крили «градами» та мінометами – втрати були страшними». Наша «Зенітка» не завжди могла встигнути доїхати до поля бою. Та й ламалася дуже часто» - згадує Сергій Пандрак.

«12 серпня черговий бій  тривав цілий день. В 19:00 агресори почали нову атаку. Пролетів безпілотник. Снайперські постріли до нього не досягають. Наводчики почали атаку одразу, були точно супер-профі, бо я бачив різного по різним війнам. «Гради» били з боку Росії. Міномети стріляли з боку Луганська. Атака була швидкою, що навіть  відбігти чи сховатися було неможливо. Одна міна влучила в ліве коліно. Вирвала повністю ногу. Я впав на спину з автоматом. Хлопець-танкіст, який стояв поруч загинув».

 

ЙОГО СПОГАДИ: 
«Айдарівська швидка без дверей мчала мене до польового госпіталю. Фельдшер рятував мою кровотечу, колов протишокові уколи й весь час повторював: «мчи, мчи». Примчали ми в польовий госпіталь, який організували вінничани й куди мій загін привіз дороговартісні медикаменти від волонтерів Волині. Ногу там й ампутували. Поки переправляли в госпіталь в Харкові – двічі ставав грузом 200. Чудом вижив» Другим  днем народження Сергій Богданович вважає 14 серпня, на Маковія, коли повернувся до свідомості.

 

ЙОГО НОВИЙ ПРИНЦИП ЖИТТЯ:
 «Я не втратив ногу. Я її віддав по команді самого головного Головнокомандувача. Віддав для чогось. Сподіваюсь, для перемоги».

 

ЙОГО ГОСПІТАЛЬНІ ВРАЖЕННЯ:
«Я завжди любив киян. Але зараз вони мене просто вразили. З ранку до вечора приходять й щось приносять. З маленька до велика. Несуть й несуть допомогу. Лікарі такі чутливі й уважні, ну як ангели».

 

ДІАГНОЗ:

Ампутована ліва нога. Ампутація висока. Мінно-вибухове поранення. Загалом пережив 4 операції. 

ДОПОМОГА КОШТАМИ: 
Номер рахунку Приватбанку: 29244825509100

МФО: 305299

Код ЄДРПОУ: 14360570

В призначенні платежу слід вказати:

Кому (Пандрак Сергій Богдановичу ідентифікаційний номер 2266913052)

Для поповнення на картку: 5168 7420 1545 3271

КОНТАКТИ:
+38(098)856 60 09,

+38(050)538 06 79